#НАТО

Міністерство національної оборони Польщі працює над законом, що врегулює дії держави в умовах підвищеної загрози ще до формального запровадження воєнного стану. Новий закон передбачатиме прискорене перекидання військ, синхронізацію з Планом оборонного реагування НАТО та підготовку інфраструктури до потреб армії. Також планується збільшення підрозділів у системі постійного оборонного чергування, а навчання та курси адаптують до сучасних загроз.

Головнокомандувач Збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич розробляє нову стратегію під назвою «Теорія перемоги» на випадок можливого нападу Росії на східний фланг Альянсу. Стратегія передбачає активне використання дронів і штучного інтелекту поряд із традиційним озброєнням, узагальнюючи досвід війни в Україні. Документ є несекретним та буде презентований у Польщі 12 жовтня. Стратегія має оборонний характер і спрямована на уникнення провокацій та протидію гібридним загрозам.

Естонія передислокує ключову бригаду з міста Тапи до Йихві, що в 50 км від російського кордону, готуючись до можливої агресії Росії. Країна відмовляється від концепції партизанської оборони на користь активної, що передбачає можливість ударів вглиб території противника. Одночасно Таллінн закуповує озброєння далекого радіусу дії.

Швеція змінила концепцію застосування своїх військово-повітряних сил на випадок збройного нападу Росії. Нова доктрина передбачає завдання ударів по цілях у глибині ворожої території замість виключно оборонних дій. Раніше шведські ВПС були зосереджені лише на захисті власного повітряного простору.

Країни Балтії активно зводять укріплені оборонні лінії вздовж кордонів із Росією та Білоруссю. Споруджуються протитанкові рови, «зуби дракона» та готуються мінні поля. Литва відновлює болота та засаджує лісом прикордонні зони, щоб направити потенційні сили вторгнення на вразливі маршрути. За даними видання The Atlantic, кордон вже нагадує лінію фронту в Україні.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що розвідки України та партнерів мають конкретні розроблені плани Росії щодо нападу на ті чи інші країни ЄС з визначеними цілями. Сибіга підкреслив, що Європа вже фактично перебуває у стані війни з Росією, хоча й не усвідомлює цього. Аналітики зазначають, що найбільш вразливими є країни Балтії, Іспанія, Франція та Італія можуть стати мішенями дронових чи диверсійних операцій.

Головне управління розвідки України попередило своїх партнерів у ЄС та НАТО про підготовку Росією гібридних операцій на території Європи. За даними ГУР, для диверсій планується залучення агентів ГРУ та ФСБ. Серед цілей — військові об'єкти, критична інфраструктура та приймальні станції супутникового інтернету Starlink у країнах Альянсу.

Польща розробляє «передвоєнний закон» для посилення готовності держави до можливого збройного конфлікту. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш підтвердив підготовку законопроєкту та повідомив, що при розробці аналізується досвід України — законодавчі рішення, прийняті в умовах повномасштабної війни. Закон має охопити заходи на випадок найскладніших сценаріїв.

Президент Росії Путін виступив на Валдайському міжнародному дискусійному клубі, де знову порушив тему ядерної доктрини та відносин з Заходом. Аналітики зазначають, що принципово нового Путін не сказав — лише вкотре розіграв «ядерну карту». Паралельно стало відомо, що Росія надіслала НАТО ноту з попередженням про готовність застосувати ядерну зброю у зв'язку з нібито плануванням Альянсом блокади Калінінграда. Президент США Трамп прокоментував цей крок, зазначивши, що РФ вдається до ядерної риторики, бо не може захистити ексклав звичайними засобами.

Вночі 2 жовтня під час атаки Росії на Україну у Румунії, в районі повіту Тулча поблизу кордону, впав невідомий об'єкт, ймовірно безпілотник. На місці виникла пожежа, жертв та матеріальних збитків не зафіксовано. Румунське Міністерство оборони підтвердило інцидент, зазначивши, що радари не виявили несанкціонованого вторгнення в повітряний простір країни. На місце направлено пожежну машину та спеціалізовані служби для обстеження.

Польща оголосила про зміни правил протиповітряної оборони — країна збиватиме повітряні цілі більш рішуче у відповідь на загрозу з боку Росії. Паралельно стався технічний збій: попередження про небезпеку, яке мало надійти жителям Люблінського воєводства поблизу кордону з Україною, помилково отримали мешканці Любуського воєводства на заході Польщі. Обидва інциденти відображають зростання уваги Варшави до питань безпеки.

Пентагон повідомив про відправку близько 40 морських піхотинців США до Балтійського регіону. Вони діятимуть у рамках місії НАТО Baltic Sentry, спрямованої на захист критичної підводної інфраструктури. Рішення ухвалено на тлі зростаючих загроз підводним кабелям та трубопроводам у регіоні.

Сполучені Штати перекидають близько 50 морських піхотинців до Балтійського моря для участі в місії НАТО Baltic Sentry, спрямованій на захист критичної підводної інфраструктури та посилення спостереження в регіоні. Комісар ЄС з оборони Андрюс Кубілюс застеріг Росію: удари по збройових заводах на території Євросоюзу потраплять під дію статті 5 Статуту НАТО. Буданов назвав дуже небезпечним сценарій, за якого Європа будуватиме власну систему безпеки без участі США.

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що у разі поступок Росії Європа ризикує отримати ракетні удари по своїх містах і подальшу дестабілізацію. Він також попередив про нові гібридні атаки з боку Росії у Німеччині та підтвердив продовження підтримки України напередодні складної зими.

Росія надіслала НАТО попередження про можливе застосування ядерної зброї та пригрозила ударами по центрах ухвалення рішень. Кремль свідомо йде на погіршення відносин з Європою, використовуючи ядерний шантаж. Президент Латвії Рінкевічс заявив, що країна готова розмістити ядерну зброю НАТО на своїй території, якщо альянс ухвалить таке рішення. Конкретних переговорів про розміщення наразі не ведеться.

Посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що гібридні атаки Росії мають спонукати союзників нарощувати, а не скорочувати підтримку України. Вітакер виступав на Euronews Defence & Space Summit 2026 і підкреслив, що гібридні дії Москви спрямовані передусім на відвернення союзників від допомоги Києву.

Гендиректорка компанії FirePoint Терех повідомила на саміті з оборони й космосу в Брюсселі, що антибалістична система Freyja пройде перше бойове тестування до середини 2027 року. За її словами, розробка ведеться прискореними темпами: 40-річну програму стискають до трохи більше ніж двох років. Система Freyja позиціонується як протибалістичний щит для Європи, що працює за іншим принципом, ніж комплекси Patriot.

Швеція з жовтня 2026 року розгорне свої винищувачі Gripen у Польщі в рамках місії НАТО з охорони повітряного простору на східному фланзі Альянсу. Літаки базуватимуться переважно в Швеції та проводитимуть операції в польському повітряному просторі, маючи також невелику передову базу в Польщі.

Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс оголосив, що країна готова нести витрати на постійне розміщення американських військ на своїй території. Про це він повідомив представнику США з питань Білорусі Джону Коулу під час його візиту до Вільнюса. Наразі до 1000 американських військових перебувають у Литві на ротаційній основі. Вільнюс прагне перетворити цю присутність на постійну, що відповідало б посиленим вимогам безпеки балтійського регіону.

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що найближчими місяцями Росія посилить гібридні атаки проти країн Євросоюзу, охарактеризувавши ситуацію як «похмуру зиму для Європи». Він закликав нарощувати потужності протиповітряної оборони, зокрема через запозичення українських технологій. Франкен також висловився за якнайшвидшу інтеграцію цих розробок у структури НАТО, щоб ефективно протистояти дроновим і ракетним загрозам.