#Польща

У місті Вроцлав (Польща) група приблизно з десяти поляків жорстоко побила молодого українця, оскільки той розмовляв рідною мовою. Інцидент стався на острові Пісок у центрі міста. Постраждалий отримав зламаний ніс і травму хребта. Про подію повідомило польське радіо «Radio Wroclaw».

Польська поліція затримала двох осіб у зв'язку з інцидентом в Економічному університеті в Познані: двоє чоловіків прийшли до офісу співробітниці-українки із запитаннями про Степана Бандеру. Правоохоронці відкрили провадження за статтями про наклеп та поширення відео, яке могло завдати шкоди діловій репутації. Підозрюваним загрожує штраф, обмеження або до року позбавлення волі. Міністр внутрішніх справ Польщі наголосив на нетерпимості до ненависті та агресії.

Євпарламент ухвалив резолюцію щодо вступу України до ЄС, відзначивши відкриття першого переговорного блоку в червні 2026 року та закликавши до якнайшвидшого відкриття наступних кластерів. У документі також окремо згадана суперечка щодо перейменування військового підрозділу ЗСУ на честь бійців УПА. Євпарламент закликав Київ і Варшаву до конструктивної дискусії. Депутати також закликали до продовження реформ у сфері судочинства та боротьби з корупцією.

Кирило Буданов попередив про ймовірні "нові ескалаційні кроки" Польщі до 11 липня — річниці Волинської трагедії. Польська сторона відкинула ці заяви: міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав слова Буданова безвідповідальними та закликав "краще було б стримати емоції". Голова ББН при президентові Навроцькому також розкритикував заяву, назвавши її "безвідповідальною". Після зустрічі з Зеленським на саміті НАТО Навроцький заявив, що його позиція щодо суперечливих питань залишається незмінною. Голова МЗС України Сибіга зазначив, що Польща та Україна "приречені" на такі відносини через спільні інтереси безпеки та ЄС.

Президент України Зеленський і президент Польщі Кароль Навроцький провели коротку розмову на полях саміту НАТО в Анкарі. За словами радника президента Литвина, сторони домовились узгодити графіки для окремої зустрічі в середу. Навроцький наголосив на важливості діалогу між сусідніми країнами з огляду на спільну загрозу з боку Росії, попри існуючу напруженість у двосторонніх відносинах.

Польський Сейм розглядає законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за публічну пропаганду ідеології Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. МЗС України закликало польську сторону до розсудливості та виваженості, застерігши від однобоких ескалаційних кроків. Речник МЗС Георгій Тихий підтвердив, що Україна уважно стежить за перебігом розгляду цього документа у Сеймі. Київ закликав Варшаву не загострювати історичних суперечок у час тісної двосторонньої співпраці.

Голова ГУР Кирило Буданов заявив, що Польща готує низку ескалаційних кроків до 11 липня — річниці Волинської трагедії. Україна не прийматиме жодних ультиматумів від партнерів. Буданов також зазначив, що є шанси на завершення активної фази війни у 2026 році, однак до відновлення переговорів ескалація наростатиме.

Міністерство оборони Польщі отримало запит від України щодо передачі винищувачів МіГ-29, однак рішення ще не прийнято. Директор оборонного підприємства Анатолій Храпчинський розповів про поляків, які хочуть розсекретити дані щодо допомоги Україні, та про початок роботи Drone Deal. Питання передачі літаків залишається відкритим.

Велика Британія, Нідерланди, Фінляндія та Польща домовилися про створення нового багатостороннього оборонного механізму для спільних дій у складній безпековій ситуації. Усі чотири країни підтвердили підтримку України. За даними РБК-Україна, механізм також передбачає нові підходи до фінансування оборонних витрат, що має дозволити ефективніше надавати військову допомогу. Ініціатива анонсована напередодні саміту НАТО в Анкарі.

Польща та Україна продовжують переговори щодо можливого обміну польських винищувачів МіГ-29 на сучасні українські безпілотні технології. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підтвердив, що питання залишається відкритим — Україна запропонувала передати безпілотники протягом наступних двох років. Окремо він повідомив про рішення безоплатно передати Україні ракети до системи Patriot.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підтримав розсекречення даних про військову допомогу, яку Польща надала Україні з початку повномасштабного вторгнення. За його словами, відкриті дані продемонструють "десятки пожертв" і покращать відносини між країнами. В Польщі точиться суперечка між урядом та опозицією — партія ПіС вимагала розсекречення "зі злих намірів". Сікорський зауважив, що конфлікт між поляками й українцями є на руку Росії.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що слова Москви щодо спростування намірів агресивних дій проти Польщі можуть бути неправдою — адже саме так Кремль діяв перед початком повномасштабного вторгнення в Україну. Він також коментував напружені польсько-українські відносини, зазначивши, що Росії вдалося нацькувати обидва народи одне на одного. Сікорський підкреслив реальність ризику спланованих Москвою провокацій.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш доручив розсекретити інформацію про військову допомогу Україні за 2022–2026 роки. Рішення ухвалено після публічних заяв польського депутата про таємну передачу ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Польська Служба військової контррозвідки розслідуватиме розкриття державної таємниці.

Віцеспікер польського Сейму та лідер ультраправої партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак написав у соцмережах, що Польща могла таємно передати Україні ракети PAC-3MSE, придбані для системи ППО Patriot. За його словами, якщо ця інформація підтвердиться, це стане скандалом, оскільки такі ракети необхідні самій Польщі для захисту від ракет «Іскандер» із Калінінграда.

У ніч на 5 липня на Раковицькому кладовищі в Кракові (Польща) невідомі пошкодили могилу видатного українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого — з надгробка викрадено барельєф. МЗС України розцінило це як свідому провокацію проти двосторонніх відносин та звернулося до польської сторони з очікуванням офіційної реакції.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав польську делегацію на саміті НАТО в Анкарі утриматись від нових фінансових зобов'язань перед Україною. Він пояснив, що Польща вже несе значне навантаження з охорони східного кордону ЄС і це потрібно враховувати. Туск наголосив, що йдеться не про відмову від підтримки України, а про виважений підхід до нових зобов'язань.

Лідер польської партії PiS Ярослав Качинський заявив, що Польща не допустить вступу України до Євросоюзу. Свою позицію він обґрунтував твердженням про те, що українці нібито стали «бандерівцями» та носіями «злочинної ідеології». Качинський також зазначив, що неможливо допустити таку ідеологію у «християнську спільноту» ЄС.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава чекає від Києва чіткого сигналу щодо де-ескалації після рішення Зеленського надати одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назву «Герої УПА». Туск зазначив, що отримав позитивні сигнали від українських політиків, однак очікує конкретних кроків. Польські аналітики попереджають, що суперечка послаблює обидві країни на тлі загрози з боку РФ. Експерти наголошують: саме конфлікт між Польщею та Україною вигідний Москві.

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що ФСБ Росії готує масштабну дезінформаційну операцію. Спецслужба планує 5 липня оприлюднити сфальсифіковані документи, пов'язані з Волинською трагедією часів Другої світової війни. Метою операції є загострення напруженості між Україною та Польщею та підрив їхніх двосторонніх відносин. Операцією керує особисто директор ФСБ Олександр Бортников.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що найближчі місяці можуть виявитися критичними для НАТО через нарощення загроз з боку Росії. За словами польського лідера, Польща «дуже інтенсивно готується» до можливих сценаріїв. Туск підкреслив, що «не має наміру нікого лякати», однак його заява пролунала на тлі попередження США про можливу збройну провокацію Росії проти альянсу.