#воєнні злочини

У Харкові внаслідок чергового російського удару загинула студентка медичного університету. За даними місцевих ЗМІ, дівчина спеціально приїхала до міста, щоб наступного дня взяти участь у церемонії вручення дипломів. Поряд з її тілом рятувальники знайшли мантію випускниці. Деталі атаки та точне місце удару уточнюються.

Вночі 28 червня Росія завдала ракетного удару по Київщині, під час якого постраждав фармацевтичний завод «Дарниця». У компанії підтвердили влучання, але повідомили про відсутність загиблих і поранених серед персоналу. Виробництво медикаментів не зупинялося. Загалом унаслідок нічної атаки на Київ постраждали троє цивільних.

Україна повернула з російської неволі сімох цивільних громадян, яких незаконно утримували з 2022 року. Серед звільнених — українці віком від 35 до 66 років, яких затримали під час окупації Маріуполя, Бучанського району Київської області, Харківської, Запорізької та Луганської областей. Одного добровольця з організації «Ангели Тайри» захопили під час виконання гуманітарної місії, ще одного викрали прямо з дому — лише через те, що його сини служать у ЗСУ. Омбудсмен Дмитро Лубінець зазначив, що реальна кількість цивільних українців у полоні може сягати 16 тисяч.

Командира 425-го окремого штурмового полку «Скеля» підполковника Юрія Гаркавого відсторонено від посади на час розслідування. Рішення прийняте після публікації розслідування «Бабеля», яке зафіксувало щонайменше 26 небойових смертей новобранців за кілька місяців, численні факти побиття та катування. Периметр навчального табору, за даними видання, був замінований, щоб бійці не могли покинути частину. Сухопутні війська ЗСУ обіцяють повне розслідування та закликають свідків повідомляти уповноважені органи. Представники полку частково спростували публікацію, однак підтвердили один випадок самогубства.

25 червня окупаційні сили Росії завдали удару по лікарні у Херсоні безпілотним літальним апаратом. Внаслідок атаки поранені п'ятеро медичних працівників закладу, двоє з них отримали мінно-вибухові травми. Інші постраждалі отримали медичну допомогу на місці без шпиталізації. Атаки на медичну інфраструктуру є порушенням норм міжнародного гуманітарного права.

Ракетна атака Росії 15 червня 2026 року завдала значних пошкоджень Києво-Печерській лаврі. За даними Укрінформу, пошкоджені 19 об'єктів культурної спадщини, що знаходяться на її території. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника. Пожежа охопила вівтарну частину Стефанівського приділу і перекинулась на дах. Загальний обсяг збитків оцінюється в 500 млн гривень, попри це лавра частково відновила роботу.

Приморський районний суд Одеси виніс вирок 46-річному військовослужбовцю Сергію Шалаєву — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна за вбивством одеського активіста Дем'яна Ганула. Злочин скоєно 14 березня 2025 року на замовлення куратора, пов'язаного зі спецслужбами РФ. Шалаєв взяв відпустку, приїхав до Одеси, орендував квартири та незаконно придбав зброю і боєприпаси. Вирок за трьома статтями ще не набрав законної сили; засудженого також позбавлено військового звання.

ДБР спільно з СБУ повідомили про підозру старшому стрільцю Національної гвардії України, який під час перебування у російському полоні добровільно співпрацював з окупантами та брав участь у жорстокому поводженні з іншими українськими військовополоненими. За даними слідства, чоловік погоджувався знущатися з земляків, повністю усвідомлюючи свої дії. Матеріали справи передано до суду.

Папа Римський Лев XIV під час загальної аудієнції на площі Святого Петра висловив глибоке занепокоєння через загострення обстрілів України. Понтифік згадав убитих рятувальників та знищені об єкти культурної спадщини, зокрема Києво-Печерську лавру. Папа закликав вірян молитися за завершення війни та попросив Господа відкрити шляхи діалогу для досягнення справедливого і тривалого миру.

У Харкові у середу, 17 червня, оголосили жалобу та провели в останню путь п ятьох співробітників екстрених служб. Рятувальники загинули внаслідок повторного російського обстрілу під час виконання службових обов язків у ніч на 15 червня. Загибель сталася через свідому тактику «подвійного удару» — спочатку по об єкту, потім по рятувальниках, які приїхали на місце.

Офіс Генерального прокурора повідомив підозру колишній директорці Художнього музею імені Архипа Куїнджі в Маріуполі. За версією слідства, жінка незаконно вилучила з музею п'ять картин художників Айвазовського, Куїнджі та Калмикова загальною вартістю понад 26 мільйонів гривень і передала їх представникам окупаційної адміністрації. Потім картини вивезли до Росії.

Вночі 17 червня 2026 року російський безпілотник атакував кінно-спортивну школу у Сумській області. Удар припав по стайні — внаслідок атаки загинули коні. Діти та працівники закладу не постраждали. Очільник Сумської ОВА Олег Григоров підтвердив атаку, підкресливши цивільний характер ураженого об'єкта.

Суд заочно виніс третій вирок колаборанту Володимиру Сальдо: 15 років позбавлення волі за організацію вивезення близько 3 тисяч тонн зерна. Сальдо, так звана «губернатор» окупованої Херсонщини, у жовтні 2022 року наказав підлеглим вивезти зернові культури, що належали українським підприємцям, на тимчасово окуповану територію. Вирок ухвалено заочно, оскільки засуджений перебуває під контролем Росії.

Внаслідок масованої атаки Росії в ніч на 15 червня пошкоджено 80% даху Успенського собору Києво-Печерської лаври. Також постраждала Скарбниця Національного музею на її території. Аналітики ISW зазначили, що удар мав психологічну мету — посіяти страх серед українців та відволікти увагу від слабкостей Росії на фронті. Президент Зеленський повідомив, що Франція допоможе відновити ЧАЕС, а Швейцарія — Лавру. ЄС виділяє 75 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту ЧАЕС. Гендиректор заповідника Максим Остапенко повідомив, що попередні збитки від удару РФ перевищують 500 мільйонів гривень, а остаточна сума ще уточнюється після технічного аналізу. Відновлення може тривати до двох років. Під час атаки вдалося врятувати найбільший в Україні іконостас.

14 червня Росія вдарила безпілотником по Харківському художньому музею імені Бєкетова в центрі міста — пам'ятці архітектури початку ХХ сторіччя. В будівлі спалахнула сильна пожежа на даху, є загроза обвалу. Постраждало 5 людей, серед яких 1-місячне немовля та троє жінок. Рятувальники, співробітники музею і мер Харкова Ігор Терехов особисто евакуювали картини та цінні експонати з вогню в укриття.

14 червня збройні сили Росії завдали масованого удару по місту Путивль Сумської області. В результаті обстрілу спалахнули пожежі. Ворог повторно атакував місце, де працювали рятувальники. Наслідки удару уточнюються.

Моніторингова місія ООН з прав людини повідомила, що травень 2026 став найтрагічнішим місяцем для мирного населення України з квітня 2022 року. Загальна кількість жертв перевищила 2000 осіб: підтверджено загибель щонайменше 274 цивільних та поранення 1763 людей. Основною причиною стали удари ракетами та авіабомбами по міських районах.

Російські окупанти прицільно вдарили безпілотником по фермерському господарству в Садівській громаді Сумської області 12 червня. П'ятеро працівників отримали поранення, 51-річну жінку госпіталізували з опіками. Частина худоби загинула, ще частина поранена. За даними Сумської ОВА, удар відбувся у момент, коли працівники завели тварин до приміщення.

У підмосковному Щаповому (Троїцький округ) 12 червня стався замах на Андрія Пінчука — колишнього «міністра держбезпеки» так званої «ДНР». Йому доставили посилку кур'єром, всередині якої виявилася вибухівка. Пінчук вижив. Він очолював «МДБ ДНР» у 2014–2015 роках і був одним із учасників створення окупаційної адміністрації на Донбасі. Вибухова хвиля, за даними ЗМІ, винесла броньовані ворота його маєтку.

Контррозвідка Служби безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора встановила особи 10 російських військових — операторів БпЛА з 404-го мотострілецького полку угруповання «Днєпр», які цілеспрямовано відстежували пересування мирних жителів Херсона і завдавали ударів дронами з кумулятивними та осколково-фугасними боєприпасами. Усім заочно оголошено підозру у порушенні законів і звичаїв війни. Серед ідентифікованих — Цолак Григорян (Борода), Микита Губар (Дровосєк) та Микола Денисенко (Гамі).